Керамічне облицювання: відмінності у монтажі плитки й керамограніту
Серед облицювальних матеріалів рейтинг популярності багато десятиліть очолює керамічна плитка представлена у популярному будівельному салоні «Клуб Кераміки» в величезному асортименті. Її практично повсюдно використовують для стін, а часто і для підлогового покриття у санвузлах, коридорах та для кухонних фартухів квартир і приватних будинків.
Набагато пізніше у такого завжди актуального та традиційного будматеріалу з’явився серйозний конкурент, що має назву керамограніту. Перші підприємства з виробництва відповідної продукції з’явилися в Італії наприкінці 1970-х років. А глобальне поширення цього продукту, який італійські розробники спершу називали «кам’яно-порцеляновою керамікою» відбувалося впродовж двох наступних десятиліть.
Подальший текст пояснить відмінності технології укладання цих двох видів керамічного облицювання. Стаття також зорієнтує читачів у властивостях таких матеріалів, що відрізняють їх між собою, та особливостях їх застосовування.
Технології монтажу кераміки різних видів
Важчий та більше підходящий для підлоги керамограніт має власні нюанси, які добре відомі досвідченим майстрам-облицювальникам.
- Для укладання керамогранітного матеріалу потрібна спеціальна клейова суміш. Стандартний плитковий клей для нього не годиться. Причини – більша, в порівнянні з плиткою, вага керамограніту та практично нульовий коефіцієнт його гігроскопічності. Монтують це облицювання на спеціальний, еластичний клей високої адгезії або класу С2.
- Складність різання керамограніту. Через свою високу твердість цей матеріал не дозволяє себе розрізати простим інструментом. Його розрізання є можливим лише за допомогою професійного будівельного інструментарію. Для цього використовують болгарку або плиткоріз із алмазним диском.
- Підготовка основи. У даному плані першість теж виборює керамічна плитка. Їй, на відміну від свого важкого конкурента з більшою щільністю, не потрібна поверхня ідеально рівна. Під час монтажу плитки невеликі нерівності можуть бути компенсовані шаром клею. При вкладанні керамограніту це неможливо.
- Різниця у швах. За умови монтажу обрізного, тобто ректифікованого керамограніту, який переважно випускають сучасні виробники, відстань між відповідними елементами облицювання є мінімальною. Вона складає до 1–2 мм, що створює візуальний ефект безшовної поверхні. Плитка такою перевагою похвалитися не може. Проте можна досягти подібного ефекту, використовуючи популярну нині плитку великого формату.
Зважаючи на таку специфіку, послуги професійного монтажу керамогранітного облицювання коштують дорожче. Адже цей процес потребує правильного вибору клею, якісних інструментів і досвіду володіння ними, а також досконалого знання технологій систем вирівнювання поверхонь.
Плитка чи керамограніт: специфіка використання
Керамічну плитку, яка має відносно невелику вагу та обробляється й монтується простіше, фахівці радять обирати для облицювання таких поверхонь:
- стін у ванній та туалеті;
- кухонного фартуха;
- стінових поверхонь у коридорі та вітальні.
Керамограніт стане безпрограршним варіантом для обладнання підлоги в таких місцях:
- у передпокої, в коридорі, на кухні;
- у сантехнічних приміщеннях;
- під час встановлення теплих електричних систем підлогового опалення;
- на вуличних об’єктах – на ганку, терасі, у дворі, для доріжок на присадибній ділянці.
Керамогрантіний матеріал, що міцніший від плитки й позбавлений властивості водопоглинання, витримає і морози, і різкі перепади температур.